Безпечне середовище

Щодня зростає популярність Інтернету, особливо серед молоді. Це пояснюється тим, що він дає неймовірні можливості для навчання, розваг, спілкування, творчості, саморозвитку та самореалізації. Можливість підключитися до мережі є не тільки через ПК, а й за допомогою мобільних телефонів, а це означає, що Інтернет став невід’ємною частиною повсякденного життя. З самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, тому на сьогоднішній день він містить величезну кількість інформації, яка в більшості випадках є небезпечною. Проте, навіть батьки інколи не здогадуються про деякі небезпеки, на які може натрапити їх дитина, перебуваючи в мережі Інтернет.

Отже, проблемою є існування ризиків та загроз в Інтернеті для дітей та підлітків. Саме тому ми вирішили визначити рівень обізнаності дітей та підлітків щодо Інтернет-загроз. За допомогою анкетування ми спробували виявити вікову групу ризику, яка найбільш схильна до «потрапляння в пастку» Інтернет-загроз.

Наші учні відповіли на такі запитання

Як забезпечити безпеку дітей у мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

• розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини; 
• поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються; 
• цікавтесь, які веб-сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
• вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль у Windows; 
• наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома; 
• навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
• контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
• цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
• навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет-мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій; 
• переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет-мережу;
• інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах.  
•  

Для учнів 5 А класу було проведено тренінг з метою дати змогу розвивати учням життєві навички позитивної самооцінки самоусвідомлення і самовдосконалення, познайомити з поняттями «дискримінація» та «толерантність», навчити поважати особисті якості інших людей, усвідомити неповторність кожної людини.

У ВООЗ визначилися, чи шкідливі електронні сигарети

У Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що електронні сигарети небезпечні та шкідливі для здоров'я.

Чим шкідливі електронні сигарети?

Вейпінг особливо небезпечний для мозку підлітків, який ще розвивається. Також це може нашкодити малятам в утробі матері, стверджують в організації.

За даними організації, сьогодні існує 15 000 смаків електронних сигарет, зокрема із жувальною гумкою і цукровою ватою, щоб "заманити" молодь.

Вейпінг, зокрема, небезпечний для серця і легень.

Відомо, що дрібні частинки, що містяться в забрудненому повітрі, потрапляють в кровотік і безпосередньо впливають на серце. Електронні сигарети можуть шкодити так само.

Рідина в пристроях може обпекти шкіру і швидко викликати отруєння нікотином при ковтанні або всмоктуванні через шкіру.

Також відомо, що вейпи можуть призвести до серйозних травм в результаті пожеж і вибухів.

А ще заправки до вейпів та електронних сигарет можуть містити грибки та бактерії.

В Україні статистики захворюваннь, які пов’язані з вейпінгом, немає, але в США за 2019 рік було госпіталізовано більш 2400 людей із пошкодженням легень. З них 52 людини померли.

Нікотин та інші хімічні речовини також впливають на тих людей, які не курять електронні сигарети. 

Чи викликають електронні сигарети звикання?

Так, стверджують в організації.

Чи безпечніші електронні сигарети за звичайні?

Це залежить від декількох факторів, зокерма від кількості нікотину та інших токсинів в нагрітих рідинах. Але у ВООЗ стверджують, що вейпінг у жодному разі не є безпечними.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН

Залежність від психоактивних речовин (наркотиків) — це хронічне захворювання, що проявляється в непереборному бажанні вживати наркотичні речовини, незважаючи на негативні соціально-медичні наслідки.

Відповідно до сучасних досліджень, залежність від ПАР є захворюванням центральної нервової системи: біохімія в активних центрах (рецепторах) мозку змінюється так, що потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною.

Уперше більшість людей вживає наркотики добровільно, із різних причин, але повторне вживання може призвести до змін у мозку, у результаті чого людина може бути не здатною опиратися інтенсивному потягу до ПАР. Оскільки вживання наркотиків може призводити до змін у мозку, залежність розглядають як хронічне захворювання, а не брак волі чи прояв поганого характеру. Наркозалежність вважають рецидивним захворюванням — люди, які лікуються від розладів, пов’язаних з уживанням наркотиків, або пройшли таке лікування, мають підвищений ризик повернутися до вживання ПАР навіть після кількох років відмови.

Вживання наркотиків впливає передусім на три складові мозку.

1. Базальні ганглії відіграють важливу роль у формуванні мотивації, зокрема приємних ефектів від такої діяльності, як прийом їжі, спілкування і секс, а також беруть участь у формуванні звичок і щоденної поведінки. Ці ділянки утворюють ключовий вузол, що називається «ланцюгом винагороди» мозку. Наркотики надмірно активують цей ланцюг — зумовлюють ейфорію; але внаслідок багаторазової дії ПАР організм пристосовується до їхньої присутності, чутливість базальних ядер зменшується. Таким чином, людина втрачає здатність відчувати задоволення від іншої діяльності крім вживання наркотиків.

2. Розширена мигдалина відповідає за стресові відчуття, такі як дратівливість і неспокій, що є характерними для синдрому відміни (коли людина різко перестає вживати наркотичні речовини). За тривалого вживання наркотичних речовин людина продовжує це робити, щоб отримати тимчасове полегшення від почуття дискомфорту, а не заради задоволення. Тобто вживання ПАР відбувається не для отримання насолоди, а щоби «привести себе у нормальний стан».

3. Префронтальна кора відповідає за здатність мислити, планувати, розв’язувати проблеми, приймати рішення і контролювати свої імпульси. Ця частина мозку дозріває останньою, тому підлітки найбільш уразливі до наркотичних речовин.

Деякі наркотичні речовини, наприклад опіоїди, також впливають на стовбур головного мозку, що контролює основні життєво важливі функції (частоту серцевих скорочень, дихання і сон).

З 1999 р. в Україні офіційно запроваджено міжнародну класифікацію хвороб десятого перегляду (МКХ-10). Згідно з МКХ-10, усі види залежності від психоактивних речовин кодують у рамках діагностичного модуля F10 — F19, що об’єднує «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин».

Психоактивні речовини (ПАР) — речовини, що спричиняють звикання та/або залежність за умов систематичного вживання. До психоактивних речовин належать алкоголь, наркотичні речовини, окремі лікарські та інші засоби.

Психоактивні речовини можна поділити на опіоїди, стимулятори, галюциногени, канабіноїди, снодійно-седативні речовини, інгалянти. ПАР можна вживати у різний спосіб, зокрема через куріння, ковтання, нюхання, внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення.

Характерні ознаки синдрому залежності від ПАР:

• сильне бажання чи почуття непереборної тяги до прийому ПАР;

• порушена здатність контролювати поведінку, пов’язану з прийомом ПАР;

• поява абстинентного стану, що виникає, коли прийом психоактивної речовини зменшити або припинити;

• ознаки толерантності до дії психоактивної речовини, що проявляються в необхідності значного збільшення кількості речовини для досягнення бажаного ефекту;

• поглиненість уживанням ПАР, котра проявляється в тому, що заради прийому речовини людина повністю або частково відмовляється від важливих альтернативних задоволень і зацікавлень чи витрачає багато часу на діяльність, необхідну для придбання і прийому речовини, та на відновлення після її ефектів;

• вживання психоактивних речовин всупереч явним ознаками шкідливих наслідків для здоров’я, роботи/навчання, стосунків з друзями, членами родини тощо.

Чому деякі люди стають залежними від ПАР, а інші — ні?

Передбачити, чи стане людина залежною від наркотиків, неможливо. Частина людей може вживати ПАР певний час і не мати залежності. У інших залежність розвивається дуже швидко, буквально після першого вживання. На формування залежності впливає багато чинників, і що більше факторів ризику має людина, то більша ймовірність того, що прийом наркотиків може призвести до залежності.

Фактори ризику, що впливають на формування залежності, можна розділити на кілька груп.

1. Біологічні. Гени, з якими народжується людина, відіграють значну роль у формуванні залежності. Окрім того, мають значення стать, етнічна приналежність і наявність супутніх психічних захворювань (депресія, тривожні розлади тощо). Зокрема, особи, які мають інші психічні захворювання, більш схильні до формування залежності від ПАР.

2. Соціальні. Оточення людини, особливості сімейних стосунків (передусім дітей з батьками), друзі, економічне положення і загальний рівень добробуту впливають на ризики початку вживання наркотиків та формування залежності. Такі фактори, як фізичне, сексуальне і психологічне насильство, життя в умовах постійного стресу, утиски з боку сім’ї, можуть значно збільшити ймовірність початку вживання наркотиків і подальшої залежності від них.

3. Еволюційні. Генетичні чинники і фактори навколишнього середовища взаємодіють з критичними етапами розвитку в житті людини та впливають на ризик появи наркозалежності. Вживання наркотиків у будь-якому віці може призвести до залежності, але що раніше воно починається, то більша ймовірність переростання його у залежність. Особливо це стосується підлітків: області їхнього мозку, що контролюють прийняття рішень, судження і самоконтроль, ще розвиваються, тож підлітки можуть бути особливо схильними до ризикованої поведінки, зокрема вживання наркотиків.

Розрізняють кілька етапів розвитку наркозалежності. Спочатку з’являється імпульсивний потяг до прийому ПАР, який більшою мірою асоціюється з позитивними переживаннями (ейфорія, відчуття психічного та фізичного комфорту, почуття задоволення), проте згодом починає переважати компульсивний потяг, пов’язаний, головно, з потребою усунути негативні переживання (дисфорія, почуття дискомфорту, різноманітна психо-вегетативна симптоматика), які асоціюються із синдромом відміни — гострим абстинентним синдромом.

Незалежно від виду наркотичної речовини у поведінці, характері та фізіології людини настають зміни. При цьому можливі характерні прояви залежності від ПАР, на які слід звернути увагу і якнайшвидше вжити необхідних заходів:

• безпідставні зникнення з дому на досить тривалий час;

• різкі несподівані зміни поведінки (необґрунтована агресивність, злобність, замкнутість, брехливість, відчуженість, неохайність);

• поява боргів, зникнення з дому цінних речей і грошей, крадіжки;

• втрата інтересу до колишніх захоплень, занять;

• поява в домі флаконів/паковань тощо з невідомими речовинами;

• наявність серед особистих речей шприців, голок, гумових джгутів, таблеток, наркотичних речовин;

• поява у лексиконі нових жаргонних слів;

• наявність слідів від ін’єкцій на будь-яких частинах тіла, особливо на передпліччі;

• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон удень, важке пробудження і засинання, тяжкий сон);

• розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, вживання значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги);

• зміни розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до розміру булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата).

Визначити, чи вживає людина ПАР, можна із використанням експрес-тестів, які продають в аптеці. Для такого тестування потрібен зразок сечі або слини і можна не звертатися до спеціалізованої клініки. Існують тести на один або кілька ПАР, проте варто пам’ятати, що вони можуть давати як хибнопозитивні, так і хибнонегативні результати, і що визначення того, чи вживала особа ПАР, залежить від тривалості перебування певної речовини в організмі людини, частоти вживання тощо. Так, деякі речовини неможливо виявити вже через кілька днів після вживання, особливо якщо людина вживає їх епізодично, а не постійно.

Учні 8 класу Підгородненського ліцею №1 зняли наочний відеоролик на тему булінгу, учні прагнули донести до здобувачів освіти, що кожен з нас може припинити знущання лише заступившись один за одного. Не будь байдужим!

#STOP_SEXТИНГ